Циганкова Лариса, вчитель початкової освіти
Перший рік у нашій школі (а тоді наш заклад називався середня школа № 10) запам’ятався не лише уроками в класах, а й великою роботою з благоустрою. Школу побудували на справжньому пустирі. Навколо будівлі не було жодної рослини, тому з перших днів ми взялися облагороджувати територію. Висаджували туї, троянди, дуби. На жаль, прийнялося не все. Троянди гинули, але ми знову і знову висаджували їх. Дуби теж не прижилися, натомість акації, бузок та липи дали чудові пагони й зазеленіли. Щойно закінчувалися уроки, ми приймалися чистити коридори від залишків бетону. Робили це великою шліфувальною машинкою, яка була неймовірно важкою. Цією роботою займалися десь із пів року. Мили вікна, адже вітром постійно надувало багато піску. Працювали всі: і вчителі, і батьки , і учні. Проте праці ми не боялися: треба то треба! Але й відпочивати ми вміли та любили. Колектив був молодий, енергійний. Усі вчителі відвідували якісь гуртки чи спортивні секції. Ми співали, танцювали, часто виїжджали разом на природу в плавні, де варили запашну уху та влаштовували змагання. Було дуже весело!
